ДПАУ роз’яснює

Згідно з п. 7.11 Закону про прибуток діяльність неприбуткових установ і організацій поділяється на:

1) основну діяльність, яка пов’язана із отриманням доходів, що звільняються від оподаткування податком на прибуток (у коментованому листі йдеться про НУО, перелік яких визначено абз. «б» пп. 7.11.1 Закону. Для таких НУО перелік доходів, звільнених від оподаткування, міститься в пп 7.11.3 Закону);

2) іншу діяльність, доходи від якої оподатковуються податком на прибуток (доходи інші, ніж визначено пп.7.11.2 — 7.11.7).

У коментованому листі ДПАУ, аналізуючи норми Закону, роз’яснює таке:

1. Якщо НУО отримують інші доходи (ніж ті, що звільнені від оподаткування), то, на відміну від госпсуб’єктів, які застосовують загальні правила оподаткування, в податковому обліку НУО беруть участь:

— фактично отримані доходи (за датою зарахування грошових коштів на банківський рахунок НУО);

— фактично понесені витрати (у сумі, не вищій за отримані доходи).

2. Пунктом 7.20 Закону про прибуток установлено необхідність ведення НУО окремого обліку

доходів, звільнених від оподаткування (пп. 7.11.2 — 7.11.7 Закону). При цьому суми амортвідрахувань, нараховані на групи ОФ, що використовувалися для отримання таких звільнених доходів, не враховують у зменшення скоригованого валового доходу НУО.

3. Поворотна фіндопомога* належить до інших доходів НУО, які не визначено у пунктах з переліком доходів НУО, звільнених від оподаткування (пп. 7.11.2 — 7.11.7 Закону). Відповідно при отриманні такої допомоги її сума обкладається податком на прибуток.

* Йдеться про фінансову допомогу, отриману від особи, яка не є платником податку на прибуток на загальних підставах.

4. При отриманні доходів, що звільняються від оподаткування, в інвалюті в податковому обліку НУО не виникає об’єкта оподаткування. Такі «звільнені» доходи відображають у Податковому звіті про використання коштів неприбутковими установами й організаціями (згідно з Порядком, затвердженим наказом ДПАУ від 11.07.97 р. N 233) шляхом перерахунку отриманої суми в гривні за курсом НБУ на дату отримання таких доходів.

Доходи і витрати від іншої діяльності

Податковий облік доходів і витрат НУО фактично регулюється не лише «спеціальним» пп. 7.11.9, а й п. 7.20 Закону. Пункт 7.20 визначає порядок оподаткування, крім НУО, ще й інших платників податку, що отримують «звільнені» доходи (виробників дитячого харчування, видавничих організацій, підприємств поліграфії тощо). І якщо з такими платниками все зрозуміло, то для НУО важливо, який пункт (пп. 7.11.9 чи п. 7.20) є важливішим. Для цього розглянемо суть цих норм. Підпункт7.11.9 Закону виокремлює із загальних доходів НУО доходи з інших джерел (не згаданих в пп. 7.11.2 — 7.11.7) і зобов’язує НУО обкладати їх податком на прибуток. При цьому прибуток від такої іншої діяльності визначається як сума доходів, отриманих з інших джерел, зменшена на суму витрат, пов’язаних із отриманням таких доходів, але не вища за суму таких доходів. При цьому сума амортизаційних відрахувань не враховується.

Пункт 7.20 говорить про окремий облік звільнених від оподаткування доходів, оперуючи поняттями ВД та ВВ. Вимоги цього пункту:

1) не включати до «загальних» валових витрати, понесені у зв’язку із одержанням «звільнених» доходів;

2) не враховувати при перерахунку (згідно з п. 5.9 Закону) балансову вартість запасів, які використовують для одержання «звільнених» доходів;

3) розподіляти амортизацію на ту, що бере участь у зменшенні ВД (якщо основні засоби використовувалися для отримання доходів з інших джерел), та ту, що не враховується в податковому обліку (якщо засоби використовувалися для отримання доходу, звільненого від оподаткування). Отже, згідно з п. 7.20 Закону НУО все-таки мали б у частині оподаткування інших доходів визнавати дохід за правилом першої події, нараховувати амортизацію тощо.

Перші два висновки ДПАУ вказують на те, що податкова повністю ігнорує п. 7.20 (тобто правило першої події для визначення ВД та ВВ). У такому разі НУО не зможе зменшити отриманий дохід з інших джерел на витрати, якщо вони ще не оплачені. Проте й доходи доведеться оподатковувати лише після фактичного отримання.

Отже, виходячи з норм Закону та позиції ДПАУ НУО може зменшити об’єкт оподаткування (дохід від іншої діяльності) на повну суму витрат, понесених у зв’язку з отриманням такого доходу, якщо:

1) вже отримано дохід, з яким пов’язані витрати;

2) витрачено суми, пов’язані виключно з отриманням іншого доходу.

Зверніть увагу, якщо ви зменшуєте дохід на повну суму витрат, доведеться визнати, що НУО витратили ці суми з метою отримання прибутку. Можливість проведення діяльності, спрямованої на отримання прибутку, має бути зафіксована в статуті. Якщо ж витрати частково належали до основної (неприбуткової) діяльності підприємства, то оподатковуваний дохід можна зменшити лише на частину витрат (відповідно до частки отриманого іншого доходу в загальній сумі доходу НУО).

Поворотна фіндопомога

Такі надходження не включено до переліку «звільнених» доходів НУО. Відповідно ДПАУ ставить НУО в один ряд із звичайними платниками податку на прибуток: якщо допомогу отримано не від платника податку на прибуток, то сума фіндопомоги, що залишилася неповерненою до кінця звітного періоду, підлягає оподаткуванню. Висновок про належність поворотної фіндопомоги до інших доходів НУО дозволяє сподіватися, що й витрати, пов’язані із поверненням коштів кредитору, можна буде врахувати також.

Дохід у валюті

Податкові органи оминули питання необхідності оподаткування курсових різниць, перерахунку залишку валюти на кінець періоду, якщо такі операції пов’язані з іншими доходами НУО. Проте зі «звільненими» доходами все зрозуміло — хоча дохід від позитивної курсової різниці не включено до переліку доходів, звільнених від оподаткування, ДПАУ не вказує на необхідність оподаткування таких сум. Отже, після перерахунку «звільненого» доходу в гривні за курсом НБУ на дату отримання валютних коштів зміна курсу валют не впливає на податковий облік НУО.

“Дебет-Кредит”

N 3-4, від 22 січня 2007 р.

Наталія КАТЕРИНЕЦЬ

Подібні статті

«Податковий, банківський, митний Консультант»
N 37, від 17 вересня 2007 р.

Алла Ліщименко
начальник інформаційно-довідкової служби та звернень громадян ДПА у м. Києві.

Чи можна включати до валових витрат витрати на відрядження за кордон працівників підприємства для участі у виставках і конференціях, тематика яких збігається з основною діяльністю підприємства?
Якими документами можуть бути підтверджені такі витрати для включення їх до валових витрат?
Гол. бух. Коломієць.

І Умови віднесення до валових витрат будь-яких витрат платника податку на прибуток визначаються на підставі ст. 5 Закону України від 28.12.94 N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97; далі – Закон N 334/94-ВР).
Основними, серед таких умов є, зокрема: зв’язок суми, сплачених (нарахованих) витрат з господарською діяльністю* платника податку (пп. 5.2.1 ст. 5); наявність документів, підтверджуючих зв’язок таких витрат з господарською діяльністю (пп. 5.3.9 ст. 5).
* Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону N 334/94-ВР господарська діяльність — будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності с регулярною, постійною та суттєвою.
Що стосується безпосередньо витрат на відрядження працівників підприємства, в тому числі за кордон для участі у виставках* чи конференціях**, то розмір таких витрат та перелік документів, якими вони підтверджуються, встановлений пп. 5.4.8 ст. 5 Закону N 334/94-ВР, згідно з яким такі витрати в податковому обліку є витратами подвійного призначення.
* Згідно із Концепцією розвитку виставково-ярмаркової діяльності, схваленою розпорядженням KM України від 28.07.03 N 459-р. виставка — захід, пов’язаний з демонстрацією продукції та послуг, просуванням їх на внутрішній та зовнішній ринок і вивченням з цією метою кон’юнктури ринку.
** Конференція — зібрання учасників (представників), на якому обговорюються відповідні питання, і приймається колективне рішення з обговорюваних питань.
З метою включення цих витрат до складу валових витрат платника податку на прибуток, крім вищевказаних умов, мають виконуватися всі умови, передбачені зазначеним підпунктом.
Зокрема, до валових витрат включаються витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов’язаних з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку зі здійсненням таких витрат.
Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо. Не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктами 5.3.1 та 5.4.4 цієї статті, а також на цілі, не пов’язані з відшкодуванням особистих витрат фізичної особи, яка перебуває у відрядженні.
Перелік витрат на проїзд наведено в Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженій наказом Мінфіну України від 13.03.98 N 59.
Не дозволяється відносити до складу витрат на харчування вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суми «чайових», за винятком випадків, коли суми таких «чайових» включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плати за видовищні заходи.
Додатково до витрат, визначених першим абзацом цього підпункту, відносяться не підтверджені документально витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добових витрат), понесених у зв’язку з її відрядженням, у межах граничних норм, встановлюваних Кабінетом Міністрів України за кожний повний день відрядження, включаючи день від’їзду та приїзду.
Норми добових витрат встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 N 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон».
Зазначені граничні норми встановлюються в гривнях:
? в єдиній сумі для відряджень за кордон незалежно від країни відрядження та статусу населених пунктів;
? в єдиній сумі для відряджень у межах України незалежно від статусу населених пунктів.
Сума добових визначається:
? у разі відрядження у межах України та країн, з якими не встановлено або спрощено прикордонний контроль
— згідно з відмітками відряджуючої та приймаючої сторони на посвідченні про відрядження, форма якого затверджується центральним податковим органом;
— у разі відрядження до країн, з якими встановлено | повний прикордонний митний контроль, ? згідно з відмітками органів прикордонного контролю у паспорті або документі, що його замінює.
За відсутності зазначених відміток сума добових не включається до валових витрат платника податку.
Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу валових витрат платника податку за наявності підтверджуючих документів щодо зв’язку такого відрядження з основною діяльністю такого платника податку — запрошень приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору (контракту); інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь особи, яка відряджена стороною, у переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю платника податку.
За запитом представника податкового органу платник податку має забезпечити за власний рахунок переклад звітних та підтверджуючих документів, виданих іноземною мовою.
Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Постановою N 663. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену другим абзацом цього підпункту для інших відряджених осіб. Власник або уповноважена ним особа може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження.
Особливості відображення в податковому обліку витрат на відрядження за кордон більш детально були висвітлені у газеті «Податковий, банківський, митний Консультант» (N 19 за 2007 рік, стор.14).
Таким чином, однією з умов, яка дозволяє відносити витрати на відрядження згідно з вищепереліченими документами є засвідчення в цих документах зв’язку відрядження з основною діяльністю платника податку.
При цьому слід врахувати, що в Законі не визначено поняття терміна «основна діяльність платника податку», крім визначення поняття «основна діяльність неприбуткових організацій». В той же час згідно із п. 1.43 ст. 1 цього Закону встановлено, що інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування, а також національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у випадках, визначених цим Законом, які не суперечать цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування у частині визначення термінів.
Тому з метою оподаткування термін «основна діяльність» може застосовуватись у значенні наведеному у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженому наказом Мінфіну України від 31.03.99 N 87 та зареєстрованому в Мін’юсті України 21.06.99 за N 391/3684, згідно з яким основна діяльність – операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.
Виходячи із зазначених вимог та визначень, витрати на відрядження за кордон працівників підприємства для участі у виставках та конференціях включаються до складу валових витрат з урахуванням обмежень, встановлених пп. 5.4.8 ст. 5 Закону, в тому числі за наявності запрошення, в якому зазначено місце проведення та засвідчено зв’язок тематики таких виставок та конференцій з основною діяльністю підприємства.
Участь у конференції підтверджується також наявністю протоколу (рішення) учасників конференції.
При цьому у випадку, коли таке запрошення (протокол, рішення) видані іноземною мовою, то за запитом представника податкового органу платник податку має забезпечити за власний рахунок переклад зазначених підтверджуючих документів.
Наприклад, основною діяльністю підприємства є виробництво фармацевтичної продукції. В цьому випадку в запрошенні має зазначатися тематика:
— виставки: демонстрація продукції фармацевтичної промисловості;
— конференції: питання, безпосередньо пов’язані з виробництвом фармацевтичної продукції.
Що стосується інших витрат, понесених підприємством у зв’язку із участю у виставках за кордоном, то листом ДПА України від 08.12.05 N 12060/6/15-0316 було роз’яснено, що участь підприємства у виставках є одним з видів рекламних заходів.
З урахуванням цього, з метою включення таких витрат до складу валових витрат виробництва (обігу) має застосовуватися норма пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону, згідно з якою до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) таким платником податку. При цьому витрати на участь у виставці за кордоном мають підтверджуватися – розрахунковими, платіжними документами про сплату вартості такої участі організатору виставки (нерезиденту чи резиденту), перекладених з іноземної мови (у відповідних випадках).

Найцікавіше

Добірка консультацій на тему «Фінансової допомога при загальній та спрощеній системах оподаткування» по питанням, що були задані передплатниками сервісу та відвідувачами сайту консультантам „Дебет-Кредит Консалтинг”

Запитання №1.
Чи обкладається фінансова допомога податком на прибуток?

ТзОВ «Міжнародний центр нейрохірургії» отримав від закордонної релігійної місії фінансову допомогу для проведення операцій хворим. Чи обкладаються такі кошти податком на прибуток?

Відповідь 1.
Підпунктом 4.1.6 Закону України від 28.12.94 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі — Закон про прибуток) передбачено, що валовий дохід платника податку включає і доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платникові податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України від 05.06.2003 р. №911-IV «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».
Підпунктом 1.22.1 Закону про прибуток визначено, що безповоротна фінансова допомога — це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод.
Враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр нейрохірургії» не належить до категорії «неприбуткових організацій» та кошти надано без умови подальшого повернення релігійній місії, то вказані кошти включають до складу валового доходу товариства у періоді їх отримання. Що стосується сплати податку на прибуток, то він обчислюється за результатами звітного періоду залежно від показників фінансово-господарської діяльності цього періоду.

Запитання №2.
Чи обмежується можливість отримування поворотної фінансової допомоги від засновників?

Відповідь 2.
Обсяги та частота проведення операцій з отримання поворотної фінансової допомоги регулюється законодавством Україні, і може здійснюватись вільно за потребою і в необхідних обсягах. Та звернемо увагу, що Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР передбачено порядок оподаткування таких операцій, і при певних умовах у підприємства, яке отримує допомогу, можуть виникати оподатковувані доходи.

Запитання № 3.
Як оподатковується поворотна фінансова допомога, надана підприємству фізичною особою?

Підприємство платник податків на загальних умовах. Пов’язана із такою фірмою фізична особа надає цій фірмі поворотну фінансову допомогу. Які особливості оподаткування даної операції для підприємства?

Відповідь 3.
Особливість оподаткування операції з отримання платником податку на загальних підставах поворотної фінансової допомоги від фізичної особи (неплатника податку на прибуток) визначена підпунктом 4.1.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі – Закон про прибуток).
Згідно із цим пп.4.1.6 Закону про прибуток валовий дохід платника податку включає суму поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов’язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.
Щодо ПДВ, то слід зазначити, що операції з надання поворотної фінансової допомога не підпадають під визначення об’єкту оподаткування ПДВ згідно із п.3.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, тому операції з надання такої допомоги цим податком не обкладаються.
Інших особливостей оподаткування поворотної фінансової допомоги, отриманої від фізичної особи (незалежно від того, чи є така фізична особа пов’язаною особою із підприємством), у підприємства – платника податку на загальних підставах, немає.

Запитання № 4.
Чи виникає валовий дохід від безповоротної фінансової допомоги минулих періодів?

У 2004 році підприємство знаходилось на спрощеній системі оподаткування та звітності відповідно до Указу Президента №727/98. Засновником було внесено, понад сформований статутний фонд, грошові кошти, що відображено у обліку як додатково вкладений капітал, на рахунку 422. У 2005 році підприємство перейшло на загальну систему оподаткування. Чи потрібно визнавати валовий дохід від отриманої у 2004 році фінансової допомоги?

Відповідь 4.
Відповідно до абзацу першого пп.. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР: «Доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:
сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді , вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України “Про списання вартості несплачених обсягів природного газу”», суми безповоротної допомоги, отримані у минулих періодах, коли підприємство не було платником податку на прибуток, не включаються до складу валових доходів підприємства.

Запитання № 5.
Як оподатковується поворотна фінансова допомога працівнику?

Підприємство, платник податку на загальних підставах, надає поворотну фінансову допомогу працівнику підприємства. Які особливості оподаткування даної операції для підприємства? Чи включаються суми допомоги до оподатковуваного доходу працівника?

Відповідь 5.
Відповідно до пп.1.22.2 Закону України від 28.12.94р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі – Закон про прибуток) поворотна фінансова допомога – це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
Згідно із п.5.1 Закону про прибуток валові витрати виробництва та обігу (далі – валові витрати) – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Поворотну фінансову допомогу не можна віднести до складу валових, оскільки ця сума не пов’язана з господарською діяльністю платника податку. Отже, надання поворотної фінансової допомоги працівнику підприємства не буде відображатися у податковому обліку, а повинне відображатися лише у бухгалтерському обліку.
У разі коли у майбутніх податкових періодах повертається така поворотна фінансова допомога (її частина) особі, яка її надала, то податкові зобов’язання не змінюються.
Згідно із п.1.2 Закону України від 22.05.2003р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід фізичної особи – це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Поворотна фінансова допомога не надається у власність працівника і потребує повернення, тому її не можна вважати доходом цього працівника. Отже, сума зазначеної поворотної фінансової допомоги не повинна включатися до загального місячного оподатковуваного доходу працівника.

Запитання №6.
Як оподатковується у єдино податника отримання фінансової допомоги?

Підприємство платник єдиного податку за ставкою 10% отримало поворотну та безповоротну фінансову допомогу. Чи потрібно нараховувати єдиний податок?

Відповідь 6.
Відповідно до норм Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року № 727/98 єдиний податок обраховується з суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Що собою являє «виручка від реалізації» визначено у пункті першому Указу: «Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг)». Відповідно, ані сума поворотної, ані безповоротної фінансової допомоги, єдиним податком не обкладається.
Та звернемо увагу, що стосовно безповоротної фінансової допомоги у ДПАУ є своя точка зору. Відповідно до Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва – юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 13 жовтня 1998 р. № 477, сума безповоротної фінансової допомоги відноситься до позареалізаційних доходів підприємства і, на думку податкової, повинна оподатковуватись єдиним податком.

Запитання №7.
Як оподатковується у єдино податника отримання фінансової допомоги?

Підприємство платник єдиного податку за ставкою 6% отримало поворотну та безповоротну фінансову допомогу. Чи потрібно нараховувати єдиний податок і зобов’язання з ПДВ?

Відповідь 7.
Відповідно до норм Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року № 727/98 єдиний податок обраховується з суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Що собою являє «виручка від реалізації» визначено у пункті першому Указу: «Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг)». Відповідно, ані сума поворотної, ані безповоротної фінансової допомоги, єдиним податком не обкладається.
Та звернемо увагу, що стосовно безповоротної фінансової допомоги у ДПАУ є своя точка зору. Відповідно до Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва – юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 13 жовтня 1998 р. № 477, сума безповоротної фінансової допомоги відноситься до позареалізаційних доходів підприємства і, на думку податкової, повинна оподатковуватись єдиним податком.
Стосовно податку на додану вартість, то цей податок сплавляється з поставки товарів (послуг), тому при отримані фінансової допомоги податкові зобов’язання не виникають.

Запитання №8.
Як оподатковується поворотна фінансова допомога?

Як оподатковується поворотна фінансова допомога підприємству на загальній системі оподаткування від іншого підприємства, що перебуває на тій самій системі оподаткування?

Відповідь 8.
Згідно із пп.1.22.2 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», із змінами та доповненнями (далі – Закон про прибуток), поворотна фінансова допомога – це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
Відповідно до абзацу третього пп.4.1.6 Закону про прибуток до валових доходів платника податку включаються суми поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець звітного періоду, отриманої у такому звітному періоді від осіб, що не є платниками цього податку.
Однак, на підставі абзацу другого пп.4.1.6 Закону про прибуток валовий дохід включає суму безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді. А згідно із пп.1.22.1 цього Закону безповоротна фінансова допомога – це, зокрема, сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Таким чином, враховуючи вище зазначене, сума поворотної фінансової допомоги у підприємства – платника податку на загальних підставах, отримана від іншого підприємства, що перебуває на тій самій системі оподаткування, до складу валового доходу звітного періоду не включається.
Однак, на суму поворотної фінансової допомоги, яка залишилася неповернутою на кінець звітного кварталу, слід нараховувати умовні проценти. А сума таких умовних процентів включатиметься до валових доходів звітного періоду, на кінець якого фінансова допомога залишилася неповернутою.

Запитання №9.
Як можна приватному підприємству на єдиному податку вносити на розрахунковий рахунок кошти і при цьому не платити єдиний податок?

Як можна приватному підприємству на єдиному податку зробити так, щоб можна було кошти вносити на рахунок і при цьому не платити з цієї суми єдиний податок? Чи можна сформувати для цього статутний фонд?

Відповідь 9.
Відповідно до Указу Президента України від 03.07.1998р. №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» єдиний податок сплачується від суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
Згідно із п.1 цього Указу виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Із практики визначення об’єкта і бази оподаткування єдиним податком можна виокремити, що не оподатковуються єдиним податком, зокрема, суми поворотної фінансової допомоги та внески до статутного фонду у вигляді грошових коштів.
Діючим законодавством не встановлено як обов’язку так і заборони приватним підприємствам формувати статутний фонд при їх створенні та діяльності. Тому, в даному випадку, якщо приватне підприємство не має сформованого статутного фонду, то для поповнення свого розрахункового рахунку грошовими коштами можна сформувати статутний фонд, та здійснювати внески до цього фонду у вигляді внесків грошовими коштами на розрахунковий рахунок в банку підприємства.

Запитання №10.
Чи відноситься до валових витрат безповоротна фінансова допомога?

Чи відноситься до валових витрат безповоротна фінансова допомога одного підприємства іншому підприємству?

Відповідь 10.
Згідно із пп.1.22.1 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», із змінами та доповненнями (далі – Закон про прибуток), безповоротна фінансова допомога – це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод.
Відповідно до п.5.1 Закону про прибуток валові витрати виробництва та обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Враховуючи вище зазначене, безповоротна фінансова допомога не включається до складу валових витрат підприємства так як її надання не пов’язане з господарською діяльністю підприємства.

Запитання №11.
Чи є поворотна фіндопомога, одержана від нерезидента, іноземною інвестицією?

Поворотна фінансова допомога від учасника спільного підприємства- нерезидента, що має долю в статутному фонді – це іноземна інвестиція?

Відповідь 11.
З’ясуємо насамперед сутність термінів «поворотна фінансова допомога» та «іноземна інвестиція». Відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 N 334/94-ВР поворотна фінансова допомога – сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. Відповідно до Закон “Про режим іноземного інвестування” від 19.03.1996 N 93/96-ВР іноземні інвестиції – цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. З наведених визначень стає очевидним, що іноземне інвестування передбачає одержання певного прибутку (соціального ефекту) на відміну від надання поворотної фінансової допомоги, яка передбачає надання на умовах безвідсоткової позики у тимчасове користування певну суму коштів.

Запитання №12.
Чи потрібно нараховувати умовні проценти на поворотну допомогу?

Чи потрібно нараховувати умовні проценти на поворотну допомогу отриману до 2003 року та неповернуту?

Відповідь 12.
Відповідно до пункту 1 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”» від 24 грудня 2002 року № 349-IV: «Поворотна фінансова допомога, надана до моменту набрання чинності цим Законом, оподатковується за правилами, що діяли на момент її надання. При цьому, якщо платник податку включив суми такої поворотної допомоги до складу валових доходів відповідно до роз’яснень контролюючих органів, такий платник податку має право включити суми такої поворотної фінансової допомоги (її частини) до складу валових витрат за результатами податкового періоду, в якому відбувається її повернення. Це правило діє до 1 січня 2004 року».
На нашу думку пункт представляє собою два правила:
1. про оподаткування фінансової допомоги отриманої до 2003 року;
2. та включення до валових витрат сум раніше включеної до доходу поворотної допомоги у момент її повернення.
Тому вважаємо, що останнє речення, що встановлює певні правила, стосується другого правила.
Звернемо увагу, що стосовно цього питання серед спеціалістів немає єдиної думки.

Запитання №13.

Чи виникають зобов’язання з ПДВ при здійсненні операції з надання поворотної фінансової допомоги?

Якщо підприємство надає зворотну фінансову допомогу іншому підприємству, чи виникають зобов’язання з ПДВ у першого?

Відповідь 13.
Згідно з п.3.2.5 ст.3 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР “Про податок на додану вартість” не є об’єктом оподаткування операції платників податку з поставки послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення грошових коштів за договорами позики, депозиту, вкладу, страхування або доручення. Враховуючи вище наведене поворотна фінансова допомога не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість. Отже, при наданні поворотної фінансової допомоги, жодних податкових зобов’язань з ПДВ у позикодавця не виникає.

Запитання №14.
Бухгалтерський і податковий облік поворотної фінансової допомоги від неплатника податку.

Як провести у бухгалтерському та податковому обліку поворотну фінансову допомогу від працівника?

Відповідь 14.
З 2003 року податковий облік фінансової допомоги здійснюється згідно з підпунктом 4.1.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. №334/94-ВР. До валових доходів включається сума поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді від осіб – неплатників цього податку, що залишилася неповерненою на кінець такого звітного періоду. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов’язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.
Отже, якщо протягом кварталу, в якому отримана поворотна фінансова допомога від працівника, не буде йому повернена, сума допомоги включається до валових доходів підприємства. У разі, коли у майбутніх податкових періодах підприємство повертає таку поворотну фінансову допомогу (або її частину) працівнику, підприємство має право збільшити суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (або її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.
У бухгалтерському обліку операція з отримання та повернення фінансової допомоги відображається за дебетом рахунків обліку грошових коштів: 301, якщо допомога надійшла в касу підприємства, або 311 – якщо на поточний рахунок в банку, у кореспонденції з кредитом рахунка 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”.

Запитання №15.
Відображення в бухгалтерському обліку отримання фінансової допомоги та її повернення платником єдиного податку.

Підприємству – платнику єдиного податку директор надав поворотну фінансову допомогу. Як платнику єдиного податку відобразити в бухгалтерському обліку отримання фінансової допомоги та її повернення?

Відповідь 15.
Відповідно до Інструкції “Про застосування Плану рахунків, бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій”, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291, поворотна фінансова допомога може обліковуватися на рахунку 50 ” Довгострокові позики ” або 68 ” Розрахунки за іншими операціями ” – залежно від терміну, на який вона надається.
На рахунку 50 ” Довгострокові позики ” суму поворотної фінансової допомоги обліковуватимуть в тому разі, якщо позикодавець надав її на термін понад 1 рік.
Для обліку довгострокової поворотної фінансової допомоги можна використовувати субрахунок 505 ” Інші довгострокові позики у національній валюті “. Звернімо увагу, що в бухгалтерському обліку довгострокової фінансової допомоги є одна особливість: поворотна фінансова допомога обліковуватиметься на рахунку 50 ” Довгострокові позики ” тільки доти, доки до терміну її погашення залишиться 12 місяців з дати балансу. Відтак суму поворотної допомоги треба списати з дебету рахунка 50 ” Довгострокові позики ” в кредит рахунка 61 ” Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями ” (субрахунок 611 ” Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями у національній валюті “).
Якщо ж поворотна фінансова допомога надана на термін, менший ніж 1 рік, то її треба обліковувати на рахунку 68 ” Розрахунки за іншими операціями ” субрахунок 685 ” Розрахунки з іншими кредиторами “.
Розгляньмо кілька прикладів.
Приклад 1. Підприємство на підставі договору позики отримало поворотну фінансову допомогу на 6 місяців в розмірі 5 000 грн. Кореспонденції рахунків з отримання і повернення фінансової допомоги наведено в таблиці 1.
Таблиця 1
Відображення на рахунках бухгалтерського обліку поворотної фінансової допомоги, наданої на термін, менший ніж рік
№ з/п Назва господарської операції Бухгалтерський облік Сума, грн
Д-т К-т
1 Отримано поворотну фінансову допомогу 301, 311 685 5000,00
2 Після закінчення терміну договору повернено фінансову допомогу кредитору 685 301, 311 5000,00
Приклад 2. Підприємство в грудні 2002 року на підставі договору позики отримало поворотну фінансову допомогу на 15 місяців в розмірі 10 000 грн. Кореспонденції рахунків з отримання і повернення фінансової допомоги наведено в таблиці 2.
Таблиця 2
Відображення на рахунках бухгалтерського обліку поворотної фінансової допомоги, наданої на термін понад 1 рік
№ з/п Назва господарської операції Бухгалтерський облік Сума, грн
Д-т К-т
1 Отримано поворотну фінансову допомогу 311 505 10000,00
2 Після закінчення І кварталу суму поворотної фінансової допомоги переведено до складу поточних довгострокових зобов’язань 505 611 10000,00
3 Повернено фінансову допомогу кредитору 611 311 10000,00

Запитання №16.
Отримання фінансової допомоги та її повернення платником єдиного податку
Підприємству – платнику єдиного податку директор надав поворотну фінансову допомогу. Як правильно оформити документи на отримання такої допомоги і чи обкладається така фінансова допомога єдиним податком?

Відповідь 16.
Розглянемо насамперед документальне оформлення поворотної фінансової допомоги.
Відповідно до пп. 1.22.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94 Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
З норми ст. 1046 ЦК України випливає, що поворотна фінансова допомога є позикою.
Надання позики однією стороною іншій оформляється договором позики. Як правило, такий договір укладають у письмовій формі. У договорі позики треба зазначити, що позикодавець надає позичальнику позику (у цьому разі поворотну фінансову допомогу) на конкретну суму, а позичальник зобов’язується повернути її у встановлений термін і на умовах, передбачених цим договором. На підтвердження отримання позики позичальник передає позикодавцю розписку (або будь-який інший письмовий документ) про те, що він справді отримав позику такого-то числа на таку-то суму. Цей документ обов’язково має бути підписаний двома сторонами.
Для того щоб з’ясувати, чи нараховується єдиний податок на суму поворотної фінансової допомоги, звернімося спочатку до Указу Президента України Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва в редакції від 28.06.1999 р. №746/99.
Відповідно до ст. 1 Указу, єдиний податок сплачується з суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Своєю чергою, виручкою від реалізації продукції, (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Розраховується єдиний податок згідно з Наказом ДПАУ від 12.10.99 р. №553 “Про затвердження форми розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва – юридичною особою”. Відповідно до цього Наказу, до розрахунку бази обкладання єдиним податком беруть виручку від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, а також виручку, отриману від реалізації основних фондів.
Дані для розрахунку єдиного податку беруть з Книги обліку доходів і витрат, форма якої затверджена Наказом ДПАУ від 12.10.99 р. №554 “Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва – юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку і звітності (далі – Наказ №554). З пунктів 2 – 5 випливає, що в цій книзі, крім виручки від реалізації, треба зазначати і позареалізаційні доходи та виручку від іншої реалізації. Позареалізаційні доходи і виручка від іншої реалізації – це кошти, що надійшли на підприємство від реалізації цінних паперів, отримана безповоротна фінансова допомога, кредиторська заборгованість, за якою закінчився термін позовної давності, кошти від реалізації МШП, матеріалів тощо.
Тобто єдиний податок на думку ДПА розраховується з суми виручки від реалізації товарів, робіт, послуг, основних фондів, а також із суми позареалізаційних доходів.
Таким чином, щоб визначити, чи підпадає поворотна фінансова допомога під обкладання єдиним податком, з’ясуймо, чи є вона виручкою від реалізації товарів (робіт, послуг), чи позареалізаційними доходами.
Відповідно до ст. 655 ЦК України , при реалізації мають передаватися права власності від продавця до покупця. Крім того, при продажу покупець компенсує продавцю за отримане майно певну суму грошей. На поворотну фінансову допомогу право власності позичальнику не переходить, оскільки після закінчення терміну договору він поверне отримані гроші позикодавцю. Він також не виплачує позикодавцю винагороду за користування наданою допомогою. Отже, поворотна фінансова допомога не може вважатися виручкою від реалізації. Не може вона бути і позареалізаційними доходами, оскільки з переліку позареалізаційних доходів, визначених Наказом №554, випливає, що до них включаються кошти, належні підприємству – платнику єдиного податку.
Таким чином, поворотна фінансова допомога не є об’єктом обкладання єдиним податком .

Запитання №17.
Чи оподатковується фіндопомога від працівника у платника єдиного податку?

Підприємство (платник єдиного податку за ставкою 6% і платник ПДВ) одержало поворотну фінансову допомогу від свого працівника за договором позики. Термін договору минув 31.12.2003 р., але позику не було повернено. Якими податками обкладатиметься сума позики в одержувача?

Відповідь 17.
Відповідно до пп. 3.2.5 Закону від 03.04.97 р. №168/97-ВР “Про податок на додану вартість”(далі – Закон про ПДВ), не є об`єктом оподаткування операції із “залучення, повернення та розміщення грошових коштів за договорами позики”. Отже, податкових зобов`язань з ПДВ у підприємства не виникає. Оскільки підприємство не є платником податку на прибуток, то податкових зобов`язань з податку на прибуток також не виникає.
Тепер щодо обкладення позики єдиним податком. Так, згідно зі ст. 1 Указу Президента від 03.07.98 р. №727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва”(далі – Указ про спрощену систему), для цілей обкладення єдиним податком виручкою від реалізації вважається”…сума фактично отримана суб`єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг)”. Оскільки сума отриманої позики не є виручкою від реалізації товарів (робіт, послуг), то, вважаємо, така отримана і не повернена позика не повинна обкладатися єдиним податком (такої ж думки дотримується й Держпідприємництво, яку висловило, зокрема, в листі від 21.04.2003 р. №1-221/2359 2). Проте зовсім інша позиція з цього приводу в ДПА. Так, у листі від 02.10.2003 р. №8256/6/15-1216 3 зазначається, що неповернена фінансова допомога повинна включатися до бази обкладення єдиним податком.
Тож щоб уникнути конфліктних ситуацій, рекомендуємо продовжити (за згодою сторін) термін повернення позики на час, достатній підприємству для здійснення розрахунку за угодою.

[stextbox id="download" caption="Завантажити типовий шаблон договору"]Шаблон договору фінансової безвідсоткової допомоги[/stextbox]

Подібні статті